Прощання з Героєм Палієм Олександром

Олександр народився 30 травня 1972 року в селі Лютіж, але саме Нові Петрівці стали його домом. Тут він закінчив школу, тут закохався, одружився, виростив дітей, тут знав кожну вулицю, кожного сусіда. Працював водієм на хлібозаводі «Цар Хліб» — сумлінно, чесно, відповідально. Таким він був у всьому.

 

Коли ворог ступив на нашу землю, Олександр не вагався ні хвилини. Він став до лав добровольчого формування «Петрівське», а з листопада 2023 року — доєднався до військової частини 3027. Віддано, мужньо, з вірою в перемогу, служив Україні до останнього подиху.

 

Його серце билося за родину, за друзів, за село, за країну. Його не зламали ані труднощі, ані небезпека. Таким він залишиться в пам’яті — справжнім чоловіком, якого шанували й поважали, який завжди був поруч і готовий допомогти.

 

Сьогодні ми прощаємося з Олександром — не як просто з воїном, а як із частинкою нашої громади, частинкою кожного з нас. Біль утрати — невимовний. Але й гордість — безмежна.

Герої не вмирають. Пам’ять про Олександра Палія житиме в серцях його родини, друзів, односельців, побратимів і всієї України. 

Схиляємо голови. Дякуємо. Пам’ятаємо.