«Дерево надії»: у Старих Петрівцях відкрили композицію на знак підтримки родин зниклих безвісти захисників України

30 серпня у Старих Петрівцях відбулося відкриття архітектурно-скульптурної композиції «Дерево надії» — особливого символу підтримки родин наших захисників, які щодня чекають на своїх рідних.

Цього дня у Старих Петрівцях зібралися родини військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин, представники громади, священнослужителі та небайдужі мешканці. 

«Дерево надії» об’єднало 52 імені наших земляків. За кожним із них — людина, її історія, родина, мрії та дім. За кожним ім’ям — ті, хто продовжує чекати, вірити й сподіватися на повернення найдорожчих.

Під час церемонії після оголошення кожного імені рідні прикріплювали шеврон із його ім’ям до «Дерева надії». Кожен такий момент був сповнений хвилювання, болю, любові та незламної віри.

Зі словами підтримки до присутніх звернувся голова Петрівської громади Радіон Старенький, наголосивши на важливості бути поруч із родинами захисників та не дозволяти, щоб очікування залишалося наодинці з людиною.

Особливим став момент, коли на дереві з’явився 52-й шеврон — Юрія Бондаренка, мешканця Старих Петрівець, солдата 24-го батальйону Збройних Сил України «Айдар». Лише про нього є достовірна інформація та документи щодо місця його знаходження.

Про долю Юрія відомо, що він живий і перебуває у російському полоні. Російський суд виніс йому незаконний вирок — 20 років ув’язнення.

У своєму звичайному житті Юрій був поваром, зброю встиг потримати лише два місяці під час навчання. Далі опинився на фронті, перший штурм і відразу потрапив у полон. Вирок суду - терорист. Жахлива помилка, яка зламала долю молодого чоловіка.

«Ми знаємо, що ти живий.

Ми знаємо, що ти борешся.

Ми чекаємо тебе вдома».

Ці слова прозвучали під час церемонії як звернення до Юрія та всіх наших захисників, яких чекають удома. 

Під час заходу прозвучав Державний Гімн України у виконанні Ярослава Шевченка, а Олександра Богдан виконала пісню «Повертайся живим». Класичні мелодії у живому виконанні Ярослава та Катерини Сидоренків під час заходу створювали особливу атмосферу спокою, очікування та внутрішньої сили.

Важливою частиною заходу стала спільна молитва за наших захисників та їхні родини, яку провели священнослужителі храмів Петрівської громади.

Сьогодні на «Дереві надії» — 52 шеврони з імʼям. За кожним іменем стоїть людина, яку люблять і чекають. Це нагадування для кожного, хто проходитиме повз.

А головна мрія, яку об’єднує це дерево, — щоб усі шеврони на ньому були тимчасовими. Нехай всі повернуться додому живими.