28 жовтня 2026 року Петрівська громада провела в останню путь Захисника України Юрія Кучерявого.

Юрій Олександрович Кучерявий, народився 20 вересня 1998 року в Києві та виріс у Нових Петрівцях.

Юрій став до лав Збройних Сил України 2 листопада 2024 року. Пройшов військову підготовку, опанував фах оператора безпілотних авіаційних комплексів, був командиром екіпажу БпАК. Виконував бойові завдання на Донеччині, захищаючи Україну та кожного з нас.

1 вересня 2026 року поблизу селища Сергіївка Покровського району Донецької області Юрій зник безвісти під час виконання бойового завдання. Після проведення ДНК-експертизи його загибель була офіційно підтверджена.

Йому було лише 27 років. Попереду мало бути ціле життя — з мріями, планами, родинним теплом і щасливими моментами. Але війна безжально обірвала його шлях.

У скорботі залишилися мама, батько та сестра. Рідні втратили найдорожчу людину, а громада — свого Захисника, який віддав життя за свободу й незалежність України.

Особливий біль — історія дружби Юрія з Максимом Чопиком, Дмитром Духотою, Михайлом Хильком і Миколою Гецушем. Усі четверо його близьких друзів також загинули на війні та поховані в Нових Петрівцях. П’ять молодих життів, п’ять непоправних втрат… За кожним ім’ям — своя історія, нездійснені мрії та рідні, які чекатимуть завжди.

Сьогодні громада схилила голови в пошані перед подвигом Юрія. Ми не можемо повернути його життя, але можемо зберегти пам’ять про нього, його мужність і жертовність.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і всім, хто знав та любив Юрія. Розділяємо ваш біль і сумуємо разом із вами.

Вічна пам’ять і слава Захисникові України Юрію Кучерявому!

Герої не вмирають, доки живе пам’ять про них.