Її життєвий шлях: лікар за покликанням, державниця за духом
3 березня наша громада провела в останню путь людину, чиє ім’я назавжди вписане в історію не лише Нових Петрівець і Вишгородщини, а й усієї України — ЄЩЕНКО Валентина Миколаївна.
Її життєвий шлях: лікар за покликанням, державниця за духом
15 травня 1990 року вперше зібралася Верховна Рада України І скликання — той історичний парламент, який згодом проголосував Декларацію про державний суверенітет та Акт проголошення незалежності України. Серед обраних тоді народних депутатів була і жителька нашої громади — Почесна громадянка села Нові Петрівці та Вишгородського району, Заслужений лікар України Валентина Миколаївна Єщенко.
На момент виборів вона працювала головним лікарем Новопетрівської дільничної лікарні. Після аварії на Чорнобильська АЕС у 1986 році мешканці району опинилися в умовах підвищеного радіоактивного забруднення — без належного соціального захисту, без системного дозиметричного контролю, без реальних гарантій збереження здоров’я дітей. Як лікар, вона однією з перших бачила важкі наслідки катастрофи й не могла залишатися осторонь.
Саме тому, коли трудові колективи лікарні, школи, радгоспу ім. Ватутіна, хлібозаводу та працівники Вишгородського заводу «Карат» висунули її кандидаткою у народні депутати, вона прийняла непросте рішення — йти в політику, щоб захищати людей на рівні законів.
Попри всі перешкоди вона здобула перемогу на виборах з перевагою у 166 голосів.
Валентина Миколаївна працювала секретарем, а згодом — головою Комісії у справах жінок, охорони сім’ї, материнства і дитинства. Її професійний досвід лікаря став фундаментом для законотворчої діяльності. Вона послідовно відстоювала соціальні гарантії для постраждалих від Чорнобиля, підтримку сімей, захист прав жінок і дітей.
Минулої весни виповнилося 35 років з часу обрання того історичного складу парламенту. Це покоління депутатів стало співтворцем української державності. І серед них була наша землячка.
Сьогодні, прощаючись із Валентиною Миколаївною, ми згадуємо не лише її державницький шлях, а й людяність, принциповість, сміливість. Її життєвий шлях - це постійний пошук справедливості. Вона ніколи не боялася протистояти системі — бо знала, заради кого це робить.
Її життя — приклад служіння громаді, професії та Україні.
Світла пам’ять про Єщенко Валентину Миколаївну назавжди залишиться в серцях новопетрівчан і всіх, хто знав і поважав цю сильну й гідну жінку.
Щирі співчуття рідним та близьким!