Сьогодні громада провела в останню путь Захисника України Лапоногу Олександра Миколайовича

Сьогодні громада провела в останню путь Захисника України Лапоногу Олександра Миколайовича, життя якого стало прикладом мужності, відповідальності та безмежної любові до своєї родини й Батьківщини.

Олександр Миколайович народився 15 січня 1969 року та все своє життя прожив у рідних Старих Петрівцях . Після закінчення Старопетрівської школи здобув фах у Київському геологорозвідувальному технікумі. До мобілізації працював у Петрівському ліцеї Петрівської сільської ради, де його знали як сумлінного, працьовитого та доброзичливого колегу.

Він рано залишився без батьків, але разом із дружиною Світланою створив міцну, дружну сім’ю. Подружжя виховало трьох доньок — Катерину (1991 р.н.), Євгенію (1993 р.н.) та Вікторію (1994 р.н.). У сім’ї підростають шестеро онуків: найстаршому з них 16 років, найменшій — лише 11 місяців. Олександр Миколайович був турботливим батьком і люблячим дідусем, для якого сім’я завжди була найбільшою цінністю.

12 квітня 2024 року він вступив до лав Збройних Сил України. Виконував військовий обов’язок на Донецькому напрямку. 11 липня 2024 року, під час бойових дій у місті Торецьк, отримав поранення. Після цього довго проходив реабілітацію, мужньо борючись за одужання. Та попри зусилля лікарів і віру близьких, серце Героя не витримало випробувань — на 56-му році життя Олександр Миколайович помер у лікарні.

Сьогодні рідні, друзі, колеги, побратими та вся громада схилили голови в скорботі, проводжаючи його в останню путь. Ми попрощалися з Людиною, яка брала участь у захисті нашої держави, тож заслуговує на глибоку шану та вдячність кожного з нас.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України Лапонозі Олександру Миколайовичу.